1. Процес систематизації та упорядкування правових норм, правил, стандартів або інших соціальних норм у єдиний, загальновизнаний документ (кодекс, закон, стандарт тощо) з метою надання їм офіційного статусу та забезпечення єдності застосування.
2. У мовознавстві — діяльність із визначення, фіксації та офіційного затвердження норм літературної мови (наприклад, у граматиках, словниках, правилах правопису).