Значення
-
Систематизація та упорядкування законів, нормативних актів або правил певної галузі права чи суспільного життя у єдиний законодавчий збірник (кодекс).
-
У мовознавстві: цілеспрямована діяльність із вибору, упорядкування та законодавчого закріплення мовних норм (вимовних, граматичних, лексичних, орфографічних тощо) для створення єдиного стандарту літературної мови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кодифікація, р. кодифікації, д. кодифікації, з. кодифікацію, о. кодифікацією, м. кодифікації, к. кодифікаціє
Походження слова (Етимологія)
Слово «кодифікація» походить з французької мови, де воно утворене від іменника «code» (звід, збірник законів, кодекс) та суфікса «-fication», що походить від латинського «-ficatio», пов’язаного з дієсловом «facere» (робити). Таким чином, кодифікація означає процес створення зведеного зводу законів або правил.