Значення
-
Збірник законів, систематизоване законодавство певної галузі права (наприклад: цивільний кодекс, кримінальний кодекс).
-
Старовинний рукопис, зшитий з пергаментних або папірних аркушів, що містить текст (переважно літературний, релігійний або науковий); зошита книга, прототип сучасної книги (наприклад: середньовічний кодекс).
-
У техніці: стандарт або специфікація, що визначає спосіб кодування (стиснення та подання) цифрових даних, зокрема аудіо- чи відеопотоку (наприклад: аудіокодек, відеокодек).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кодек, р. кодека, д. кодекові, з. кодек, о. кодеком, м. кодекові, к. кодеку