кочовий

1. Який не має постійного місця проживання, пересувається з місця на місце разом зі своїм майном, стадами тощо (про народи, племена, людей).

2. Пов’язаний із таким способом життя, характерний для кочівників.

3. Переносний. Який часто змінює місце перебування, роботи, переїжджає; неосілий.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Я вже швидше була б думала, що се хтось із моєї братії: бідний маляр або кочовий артист, а не вчений, авторитетний університетський професор. — Ви трохи вгадали: він і поет, і белетрист, і навіть трошки музикант.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прикметник () |