кобеля

[kobɛljɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Рідкісний варіант написання назви міста Кобеляки в Полтавській області, що вживався в історичних документах або в поетичній мові.

  2. Застаріла або діалектна форма в значенні “самець собаки” (кобель), яка інколи фіксується в писемних пам’ятках або фольклорі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кобель, р. кобеля, д. кобелеві, з. кобеля, о. кобелем, м. кобелеві, к. кобелю

Більше записів