Значення
-
Хімічна сполука, утворена кобальтом у поєднанні з киснем, де кобальт виявляє вищий ступінь окиснення; сіль кобальтової кислоти.
-
Мінерал, природна сполука кобальту (зазвичай оксид), що зустрічається в рудних родовищах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кобальтат, р. кобальтату, д. кобальтатові, з. кобальтат, о. кобальтатом, м. кобальтаті, к. кобальтате