коактиватор

[koɑktɪʋɑtor] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Біохімічна сполука, яка підсилює активність ферменту або іншого білка, зокрема транскрипційного фактора, необхідна для його функціонування, але не є субстратом.

  2. Молекула (наприклад, іон металу або небілкова органічна сполука), що зв’язується з ферментом разом із основним кофактором і є необхідною для повної його каталітичної активності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коактиватор, р. коактиватора, д. коактиваторові, з. коактиватор, о. коактиватором, м. коактиваторі, к. коактиваторе

Більше записів