коагулянт

1. Речовина, що викликає коагуляцію (згортання, випадання в осад) колоїдних частинок у розчинах або суспензіях, використовується, зокрема, для очищення води, у хімічній технології та медицині.

2. У медицині — лікарський засіб, що підвищує згортання крові та зупиняє кровотечу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |