Значення
-
Речовина, що викликає коагуляцію (згортання, випадання в осад) колоїдних частинок у розчинах або суспензіях, використовується, зокрема, для очищення води, у хімічній технології та медицині.
-
У медицині — лікарський засіб, що підвищує згортання крові та зупиняє кровотечу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коагулянт, р. коагулянту, д. коагулянтові, з. коагулянт, о. коагулянтом, м. коагулянті, к. коагулянте