коагульовуваний

1. (про речовину) Такий, що може піддаватися коагуляції; здатний випадати в осад або утворювати згустки при певних умовах.

2. (у техніці, про матеріали) Такий, що може переходити з рідкого або пластичного стану у твердий, незворотний стан внаслідок коагуляції (наприклад, про клей, смолу).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |