Значення
-
(ономатопея) Відтворення кукурікання курки, звуконаслідувальне слово.
-
(розм.) Вигук, що імітує кукурікання, який використовується в дитячих іграх, казках або для звернення до курчат, курей.
-
(перен., розм., часто вживається подвоєно: «ко-ко-ко») Жартівливе позначення чогось простого, наївного або дитячого, а також звернення до маляти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ко-ко, р. ко-ко, д. ко-ко, з. ко-ко, о. ко-ко, м. ко-ко, к. ко-ко