Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “книга”: невелика за розміром або обсягом книга, часто кишенькового формату.
2. Назва невеликої друкованої збірки, брошури або буклета, яка містить довідкову, інформаційну або рекламну інформацію (наприклад, “тарифна книжечка”, “чекова книжечка”, “амбулаторна книжечка”).
3. Розм. про документ, що посвідчує особу або право на щось, зазвичай у вигляді невеликої паперової брошури (наприклад, “членська книжечка”, “трудова книжечка”).
Приклад 1:
Ваш лист і книжечка Пауліни Джонсон дуже нас врадували.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
КНИЖЕЧКА, НАЗЫВАЕМАЯ SILENUS ALCIBIADIS, СИРЪЧЬ ИКОНА АЛКІВІАДСКАЯ Вперше надруковано у виданні 1894 р., с. 251—258, під назвою «ИзраилскІй Змій».
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
КНИЖЕЧКА, ЩО НАЗИВАЄТЬСЯ SlLENUS ALCiBIADIS, ТОБТО ІКОНА АЛКІВІАДСЬКА (ІЗРАЇЛЬСЬКИЙ ЗМІЙ) Цей трактат відомий у двох редакціях, що мають різні назви. Перша 517 редакція 1776 року під назвою “Ікона Алківіадська…” зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім.
— Тютюнник Григорій, “Вир”