книжчина

[knɪʒt͡ʃɪnɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Збільшувальна форма від слова “книга”, що вживається для позначення великої, товстої або масивної книги, часто з відтінком нехтування, жарту або зневаги.

  2. (переносно) Про великий, об’ємний та зазвичай нудний, важкий для сприйняття твір, документ або навчальний посібник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. книжчина, р. книжчини, д. книжчині, з. книжчину, о. книжчиною, м. книжчині, к. книжчино

Більше записів