книжчина

1. Збільшувальна форма від слова “книга”, що вживається для позначення великої, товстої або масивної книги, часто з відтінком нехтування, жарту або зневаги.

2. (переносно) Про великий, об’ємний та зазвичай нудний, важкий для сприйняття твір, документ або навчальний посібник.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |