книгозбірня

1. Спеціалізована установа, що займається систематичним збиранням, зберіганням, обліком і вивченням книг та інших документів; бібліотека, зокрема велика або наукова.

2. Приміщення, де зберігається колекція книг; книгосховище, бібліотека.

3. Власна назва конкретних історичних або сучасних бібліотек (наприклад, Львівська наукова книгозбірня імені В. Стефаника).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |