книговедення

[knɪɦoʋɛdɛnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Комплексна наукова дисципліна, що вивчає книгу як історично сформований і розвивається феномен у всіх його аспектах: історію, теорію, виробництво, розповсюдження та функціонування книги в суспільстві.

  2. Сума знань про книгу, її природу, роль та місце в системі культури та комунікацій; теоретична основа для галузевих книгознавчих дисциплін (бібліографії, бібліотекознавства, видавничої справи тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. книговедення, р. книговедення, д. книговеденню, з. книговедення, о. книговеденням, м. книговеденні, к. книговедення

Більше записів