книгодрукування

Історична назва процесу відтворення тексту та зображень на папері за допомогою рухомого шрифту та спеціального верстата, що вперше було впроваджено Йоганном Гутенбергом у середині XV століття.

Процес масового виготовлення книжкової продукції шляхом тиражування відбитків зі складеного з окремих літер набору (шрифту) на папері за допомогою друкарського верстата.

Галузь техніки та виробництва, що займається виготовленням книг, брошур та інших видань типографським способом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |