Значення
-
Дружина князя, представниця вищого прошарку феодальної знаті в середньовічних слов’янських державах.
-
Самостійна правителька князівства (уділу) у давньоруську та литовсько-руську добу.
-
Титул жінки з монаршої родини в деяких європейських країнах (наприклад, у Монако, Ліхтенштейні).
-
Переносно: жінка, яка вирізняється благородною, величавою поведінкою, вишуканістю та високим становищем у суспільстві.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. княгиня, р. княгині, д. княгині, з. княгиню, о. княгинею, м. княгині, к. княгине