Значення
-
Самець свині, кабан (у розмовному мовленні, часто у сільськогосподарському контексті).
-
Переносно: про грубої, неотесаної, брутальної людини (зневажливо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кнур, р. кнура, д. кнурові, з. кнур, о. кнуром, м. кнурі, к. кнуре
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘кнур’ позначає самця свині (кабана). Його походження сягає праслов’янської мови, де реконструюється форма *kъnorzъ. Це слово, ймовірно, складалося з двох частин: *kъn- (що означало ‘обрізаний’ або ‘основа, стовбур’) та *orzъ (що означало ‘ядро’ або ‘яйце’). Таким чином, первісне значення могло бути ‘(частково) кастрований’, що збереглося в білоруській мові. Споріднені слова існують в інших слов’янських мовах: російське ‘кнороз’, білоруське ‘кнараз’, польське ‘kiernoz’, верхньолужицьке ‘kundroz’, нижньолужицьке ‘kjandroz’, болгарське ‘нерез’, сербохорватське ‘нераст’. Це слово також пов’язують з грецьким ‘ὄρχις’ (яйце) та литовським ‘eržilas’ (жеребець).