клювати

1. Про птахів: хапати дзьобом корм, зерно або щось інше, робити короткі різкі рухи дзьобом.

2. Про риб: хапати наживку на гачку або приманку.

3. Перен., розм. Постійно чіплятися, дорікати, докоряти комусь.

4. Перен., розм. Піддаватися на обман, повірити чомусь неправдоподібному; “купитися”.

5. Розм. Дрімати, клевати носом (від недосипання, втоми тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Орел доглядається з високості: чи живий ще цей неборака, чи можна вже спускатися клювати його очі. А степ хвилюється, манить, надить.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: дієслово () |