клюка

1. Довга дерев’яна палиця з заокругленим або загнутим верхом, на яку спираються при ходьбі, часто використовується людьми похилого віку або для підтримки.

2. Загнута або гачкоподібна палиця, яку використовують пастухи для ловіння овець або кіз за ногу.

3. Переносно: опора, підтримка в житті, остання надія (наприклад, “бути чиєюсь клюкою в старості”).

4. У техніці та побуті: гак, гачок, загнутий стрижень або інструмент, що має форму гака.

5. У географії: різко вигнутий, гачкоподібний поворот річки, дороги тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |