клинуватість

[klɪnuʋɑtistʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “клинуватий”; форма або вигляд, що нагадує клин (геометричну фігуру, звужену з одного кінця).

  2. У геології та ґрунтознавстві — структура ґрунту, при якій його складові частинки утворюють стійкі агрегати у формі клинів (ґрунтових клинів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. клинуватість, р. клинуватості, д. клинуватості, з. клинуватість, о. клинуватістю, м. клинуватості, к. клинуватосте

Більше записів