клинцюватий
[klɪnt͡sjuʋɑtɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
Який має форму клина, звужується до кінця на зразок клина.
-
Утворений з клиноподібних елементів, складається з клинів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клинцюватий, р. клинцюватого, д. клинцюватому, з. клинцюватого, о. клинцюватим, м. клинцюватім