клинцьований
[klɪnt͡sʲoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
(про тканину, виріб) Такий, що має оздоблення у вигляді невеликих діагональних рубчиків або візерунка з них, утворених особливим переплетенням ниток; виконаний у техніці «клинцю».
-
(переносно, розм.) Дуже п’яний, напідпитку (за аналогією зі зморшками на тканині).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клинцьований, р. клинцьованого, д. клинцьованому, з. клинцьованого, о. клинцьованим, м. клинцьованім