Значення
-
Рідкісна назва для меча або шаблі, що має клиноподібну форму леза.
-
(істор., археол.) Невеликий металевий (зазвичай залізний) клин, що використовувався в якості знаряддя праці або зброї.
-
(заст.) Те саме, що й ковальський клин — інструмент для розколювання або розрубування металів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клинник, р. клинник, д. клинник, з. клинник, о. клинник, м. клинник, к. клинник