клиння

1. Те саме, що клин (у значенні: загострений з одного кінця шматок дерева, металу тощо, що забивається в щілину для розколювання, кріплення чогось).

2. Рідкісне, застаріле позначення для молодого, густого лісу, чагарникових заростей, гаю.

Приклади:

Приклад 1:
І.Калинець.Пробуджена муза ~72 ÙÀÑÒß Наше щастя писалось пальцем по піску, розлетілося щастя, як липове клиння. У наших державах панує культ припалої ниць калини.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”