Значення
-
Те саме, що клин (у значенні: загострений з одного кінця шматок дерева, металу тощо, що забивається в щілину для розколювання, кріплення чогось).
-
Рідкісне, застаріле позначення для молодого, густого лісу, чагарникових заростей, гаю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клиння, р. клиння, д. клинню, з. клиння, о. клинням, м. клинні, к. клиння