Значення
-
Властивість або стан, що характеризується наявністю клинів, клиноподібних форм або елементів у чомусь.
-
У геології — властивість гірських порід, мінералів або льоду розколюватися на фрагменти з гладкими, клиноподібними поверхнями (наприклад, характерна для крем’яних порід).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клинкуватість, р. клинкуватості, д. клинкуватості, з. клинкуватість, о. клинкуватістю, м. клинкуватості, к. клинкуватосте