клинкуватість

1. Властивість або стан, що характеризується наявністю клинів, клиноподібних форм або елементів у чомусь.

2. У геології — властивість гірських порід, мінералів або льоду розколюватися на фрагменти з гладкими, клиноподібними поверхнями (наприклад, характерна для крем’яних порід).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |