клинчик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “клин”, що означає невеликий клин, клиноподібний шматочок чогось (наприклад, землі, дерева).

2. (у спеціальній термінології) Назва невеликого клиноподібного інструменту, деталі або елемента конструкції.

3. (у географії, топоніміці) Власна назва невеликої місцевості, поля, лісової ділянки, що має форму клина, або вулиці, що відгалужується під кутом (наприклад, у назвах типів “Зелений Клинчик”, “Берізовий Клинчик”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |