Древослів

Словник Української Мови

климент

Буква

1. Чоловіче ім’я грецького походження (від грец. Κλήμης — лагідний, м’який), що вживається переважно в релігійному або історичному контексті.

2. Історична особа: папа римський Климент I (святий Климент Римський), один із перших єпископів Риму, який вважається автором «Першого послання Климента» та є шанованим святим у християнстві.

3. Церковно-релігійний термін: ім’я, що зустрічається в назвах храмів, ікон, духовних орденів (наприклад, орден святого Климента) та у церковному календарі як день пам’яті святого.

Приклади вживання

Приклад 1:
А п’ять отців церкви, яких, сам не знаю за що, люблю найбільше: Климент Александрійський — раз, Іполіт Римський — два, Амброзій Медіолянський — три, Зенон Веронський — чотири і Августин Блаженний — п’ять, хоч цей п’ятий і заперечував музику?..» Мій перелік справив на нього враження, і ми осушили келихи до дна. Тут, не відійшовши ще далеко від числа п’ять, я ніби ненароком запитав: «До речі, ти почав нині, здається, з того, що нібито збираєшся порушити п’яту заповідь?» «Я мушу це зробити, отче Антоніо», — сказав він ущерть набитим бринзою ротом.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
з’явилася римська (Урбан VI, Боніфацій ІХ, Інокентій VII, Григорій ХІІ) та авіньйонська (Климент VII, Бенедикт ХІІІ) лінії пап, ав 1409 р. на соборі в Пізі було обрано третього папу — Олександра V, оскільки і Григорій ХІІ, і Бенедикт ХІІІ відмовились прибути на цей собор. [258] XVI Вселенський собор (1414—1418) у німецькому місті Констанці був скликаний імператором Священної Римської імперії Сигізмундом І Люксембургом для того, щоб покласти край церковній схизмі.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: t.d. () |

Більше записів