кликун

1. Особа, яка видає гучні крики або вигуки, часто під час релігійних обрядів, молитов або в стані екстазу.

2. Рід водоплавних птахів родини качкових, до якого належать лебідь-кликун та лебідь-трубач, що характеризуються гучним голосом.

3. Народна назва лебедя-кликуна (Cygnus cygnus) — великого перелітного птаха з білим оперенням, який під час польоту видає характерні гучні крики.

Приклади вживання

Приклад 1:
Кликун — прилад для підманювання птахів або тварин. Козляк — коротка доха виключно зі шкіри козуль, хутром назовні.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Частина мови: іменник (однина) |