кликун

[klɪkun] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Особа, яка видає гучні крики або вигуки, часто під час релігійних обрядів, молитов або в стані екстазу.

  2. Рід водоплавних птахів родини качкових, до якого належать лебідь-кликун та лебідь-трубач, що характеризуються гучним голосом.

  3. Народна назва лебедя-кликуна (Cygnus cygnus) — великого перелітного птаха з білим оперенням, який під час польоту видає характерні гучні крики.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кликун, р. кликуна, д. кликунові, з. кликуна, о. кликуном, м. кликуні, к. кликуне

Більше записів