1. Який має спеціальне покликання, призначення для чогось; обранний, приречений на щось (переважно у високому, сакральному сенсі).
2. У християнській традиції — той, кого Бог обрав для служіння, для виконання певної місії; богообраний.
3. У переносному значенні — такий, що володіє особливими здібностями до певної діяльності, має внутрішнє відчуття свого призначення; приречений стати кимось.