клич

[klɪt͡ʃ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Урівноважений, мелодійний спів солов’я, що є характерною ознакою цієї пташки.

  2. (перен., заст.) Поезія, вірші, що відзначаються вишуканою мелодійністю та ліризмом; поетичне слово.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. клич, р. кличу, д. кличеві, з. клич, о. кличем, м. кличеві, к. кличу

Більше записів