кляузництво

[kljɑuznɪt͡stʋo] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Дія за значенням слова “кляузник”; схильність до писання кляуз, доносів, інтриг, підступних скарг з метою нашкодити комусь.

  2. Систематичне зайняття складанням кляуз, формальних скарг та причетність до дрібних судових справ; тяжіння до суперечок через дрібниці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кляузництво, р. кляузництва, д. кляузництву, з. кляузництво, о. кляузництвом, м. кляузництві, к. кляузництво

Більше записів