кляузник

[kljɑuznɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Людина, яка схильна писати кляузи, скарги, часто необґрунтовані, з метою нашкодити комусь; донощик.

  2. (переносне значення) Людина, яка любить суперечки, причепи, дрібні чвари; завзятий сутяжник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кляузник, р. кляузника, д. кляузникові, з. кляузника, о. кляузником, м. кляузникові, к. кляузнику

Більше записів