1. Який дав клятву, присягу; пов’язаний клятвою.
2. У складі власних назв: що стосується особи, яка склала присягу на вірність державі чи служінню (наприклад, клятвений брат, клятвений ворог).
3. Заст. Підтверджений клятвою, присягою; присяжний.
Словник Української
Буква
1. Який дав клятву, присягу; пов’язаний клятвою.
2. У складі власних назв: що стосується особи, яка склала присягу на вірність державі чи служінню (наприклад, клятвений брат, клятвений ворог).
3. Заст. Підтверджений клятвою, присягою; присяжний.