1. Видавати короткі, різкі звуки, клацати (про механізми, предмети).
2. Робити рухи, що супроводжуються коротким, різким звуком; клацати (наприклад, зубами, затвором зброї).
3. Перен., розм. Швидко, спритно їсти або пити.
кляскати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |