кляскання

[kljɑskɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “кляскати” — різке, гучне, часто повторюване клацання, звук від такого клацання (наприклад, кляскання затвором, кляскання каблуками).

  2. Рідкісне, швидке та голосне плескання в долоні або батогом, що супроводжує деякі народні танці або виконання музики; ляскання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кляскання, р. кляскання, д. клясканню, з. кляскання, о. клясканням, м. клясканні, к. кляскання

Більше записів