клякати

[kljɑkɑtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. Видавати короткі, різкі звуки, схожі на “кля-кля”, характерні для деяких птахів (наприклад, лелеки, сороки).

  2. Розмовно-жаргонне: говорити, балакати, часто без особливого змісту або з приводу чогось незначного; теревенити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я клякаю, ти клякаєш, він клякає, ми клякаємо, ви клякаєте, вони клякають

Більше записів