клуб

1. Організація, об’єднання людей на основі спільних інтересів, професії, мети діяльності або для спільного відпочинку та спілкування.

2. Культурно-освітня або розважальна установа, приміщення для проведення заходів, дозвілля, зустрічей членів такого об’єднання.

3. Спортивна команда або організація, що об’єднує спортсменів, тренерів і прихильників певного виду спорту.

4. Застаріле позначення масивної кулі, грудки чогось (наприклад, диму, пилу).

5. У ботаніці — потовщене підземне стебло деяких рослин (наприклад, георгіна), що слугує для накопичення поживних речовин; бульба.

Приклади:

Приклад 1:
У Києві почав діяти Клуб Творчої Молоді «Сучасник». Організований спочатку під патронатом Київського обкому комсомолу, він швидко набув власного обличчя і вивільнився з комсомольських обіймів.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Ти за неї, а во­на пе­ре­ки­неться клуб­ком, ки­неться то­бi пiд но­ги, зiб’є те­бе та й щез­не. Хi­ба ж не бу­ва сього?
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
Оригінальний, досить затишний, не позбавлений свого позитивного значіння і можливий хіба що тільки у українців клуб, — мовляв, посидіти вечерком на сусідській призьбі чи на дубках. 6/IV — 44 р. А Джулиби нема й речей нема.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”