клопотун

[klopotun] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Той, хто клопочеться про когось або щось, піклується, дбає; опікун.

  2. Той, хто часто клопочеться, турбується, непокоїться; непосидюча, метушлива людина.

  3. (у прямому значенні) Той, хто створює клопіт, турбує, набридає з чимось; набридлива людина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. клопотун, р. клопотуна, д. клопотунові, з. клопотуна, о. клопотуном, м. клопотуні, к. клопотуне

Більше записів