Значення
-
Особа або організація, яка користується послугами фахівця, установи, підприємства (адвоката, нотаріуса, банку, компанії тощо); замовник, покупець.
-
У Стародавньому Римі: вільна людина, яка перебувала у матеріальній та правовій залежності від свого патрона і одержувала від нього земельну ділянку або захист у суді.
-
У біології (зоології): тварина (переважно риба), яка обслуговує іншу тварину, очищаючи її від паразитів, відмерлих клітин тощо.
-
У комп’ютерних технологіях: комп’ютерна програма або пристрій, який отримує дані або послуги від сервера в мережі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клієнт, р. клієнта, д. клієнтові, з. клієнта, о. клієнтом, м. клієнті, к. клієнте