кліпс

1. Спеціальна прикраса для вух, що кріпиться до мочки за допомогою пружинного механізму без проколювання.

2. Елемент кріплення, затискач, що діє за принципом пружини або засувки (наприклад, канцелярський кліпс для паперів).

3. Короткий відеоролик, переважно музичний, створений для ілюстрації пісні, просування артиста або твору (від англ. «clip»).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |