Словник Української Мови
Буква
1. Різко, з силою ударити когось або щось, зазвичай з характерним звуком удару.
2. Швидко, різко закрити або захлопнути (наприклад, двері, вікно).
3. Перен., розм. Раптово, несподівано припинити щось робити або перестати функціонувати (про механізм, процес, стан).
Приклад 1:
— Отепер нам, нарешті, кінець…» Та не встигли ополченці й кліпнути, як сотник уже пролетів над ними і, огинаючи вигін відразу з обох боків, упав на нього усіма своїми кіньми. З вигону по нім знову усмалили тією ж страшною зброєю, та, видно, для тих, хто по ньому стріляв, було пізно: Наливайко і його сотня вигін уже підім’яли.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”