кліпеус

1. У давньоримській архітектурі — прикрашений щит, зазвичай овальної форми, що розміщувався у верхній частині фронтону храмів та інших споруд.

2. У ентомології — передня частина голови комахи (наприклад, жука або джмеля), розташована між скроневими пластинками та верхньою губою, що часто має форму щитка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |