Значення
-
У давньоримській архітектурі — прикрашений щит, зазвичай овальної форми, що розміщувався у верхній частині фронтону храмів та інших споруд.
-
У ентомології — передня частина голови комахи (наприклад, жука або джмеля), розташована між скроневими пластинками та верхньою губою, що часто має форму щитка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кліпеус, р. кліпеуса, д. кліпеусові, з. кліпеуса, о. кліпеусом, м. кліпеусі, к. кліпеус