клінкерування

[klinkɛruʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Технологічний процес випалювання сировинної суміші (переважно вапняку та глини) до спікання з утворенням клінкеру — основного напівпродукту для виробництва цементу.

  2. Процес нагрівання та спікання металевих руд або концентратів (наприклад, алюмінієвих) у печах з метою видалення летких домішок та отримання щільного продукту (агломерату).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. клінкерування, р. клінкерування, д. клінкеруванню, з. клінкерування, о. клінкеруванням, м. клінкеруванні, к. клінкерування

Більше записів