Значення
-
Сукупність типових для певної місцевості атмосферних умов (температури, вологості, атмосферного тиску, вітру, опадів тощо), що формуються під впливом географічної широти, висоти над рівнем моря, відстані від океану та інших факторів і визначають характер погоди протягом тривалого часу.
-
Переносно: суспільна, політична, моральна чи психологічна обстановка, загальний стан, атмосфера в певному колективі, суспільстві або в певний період.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клімат, р. клімату, д. кліматові, з. клімат, о. кліматом, м. кліматі, к. клімате
Походження слова (Етимологія)
Слово «клімат» походить з французької мови (climat), яке, своєю чергою, запозичене з латинської (clima, родовий відмінок climatis), де означало «небосхил, зона, сторона світу». Латинське слово походить від грецького κλίμα (klima), що пов’язане з дієсловом κλίνω (klinō) — «схиляю». Це грецьке дієслово споріднене з латинським inclinare (згинати), давньоверхньонімецьким hlinen (сучасне німецьке lehnen — прихилятися), а також з українським «прислонити» та польським «słonić». Таким чином, первісне значення — «схил, нахил», що пізніше розвинулося в позначення кліматичних умов.