Значення
-
Тонкий папір або тканина, просочені спеціальним клейким складом, що використовуються для виготовлення листівок, обкладинок, пакування або як підґрунтя для малювання.
-
(Розм.) Друкована листівка, відкритка, часто художньо оформлена, особливо популярна в кінці XIX — на початку XX століття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клейонка, р. клейонки, д. клейонці, з. клейонку, о. клейонкою, м. клейонці, к. клейонко