Значення
-
Гербова реліквія, символ гетьманської влади в Україні XVI–XVIII століть, що включала булаву, бунчук, корогву, печатку та інші предмети.
-
У широкому значенні — рідкісна, цінна речовина або предмет, що є символом чогось; скарб, надбання.
-
У геральдиці — додаткова фігура або емблема, розміщена над щитом герба (наприклад, корона, шолом, клейноди).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клейнод, р. клейнода, д. клейнодові, з. клейнод, о. клейнодом, м. клейноді, к. клейноде