клейно

1. (діал.) Те саме, що клейнота — прикраса, оздоба, коштовність; те, що викликає захоплення.

2. (заст.) Власна назва села в Україні (наприклад, у Волинській області).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |