клеймування

1. Дія за значенням дієслова “клеймувати”; нанесення клейма (розпізнавального знака, тавра) на щось, зокрема на тварин, металеві вироби тощо.

2. Переносно: різка, публічна осудлива оцінка когось або чогось, засудження, що прирікає на погану славу або ставить на комусь ганьбіве тавро.

Приклади вживання

Приклад 1:
Прокатуванням із листової заготовки стрингери виготовля- ються за такою схемою: розрізання листової заготовки на смуги; фор- мування профілю зі смуг прокатуванням; підрізання стрингера до вста- новленої довжини; видалення задирок і клеймування; виправлення стрингера в пресах для усунення гвинтового закручування й поздовж- ньої кривизни; утворення місцевих ускладнень форми, тобто обрізання скосів, формування підсічок, вирізів тощо; при необхідності згинання стрингера до заданої кривизни прокатуванням; пробивання або сверд- ління отворів у полицях стрингера; термообробка; підсікання кінців стрингера й слюсарна доробка; нанесення покриття; контроль геомет- ричних розмірів і форми. Формоутворення профілю здійснюється прокатуванням смуг на спеціальному профільно-згинальному верстаті профілюючими ролика- ми.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |