Значення
-
Особа, яка займається клеймуванням — нанесенням клейм, тавр, знаків на тварин, товари, вироби тощо для позначення власності, якості або інших характеристик.
-
Історично: службова особа, яка мала право або обов’язок ставити офіційні клейма (наприклад, на зброї, виробах з дорогоцінних металів для підтвердження проби).
-
Переносно: той, хто дає комусь або чомусь різку негативну оцінку, “наклеює ярлик”, публічно ганьбить або осуджує.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клеймувальник, р. клеймувальника, д. клеймувальникові, з. клеймувальника, о. клеймувальником, м. клеймувальникові, к. клеймувальнику