клеймувальник

Особа, яка займається клеймуванням — нанесенням клейм, тавр, знаків на тварин, товари, вироби тощо для позначення власності, якості або інших характеристик.

Історично: службова особа, яка мала право або обов’язок ставити офіційні клейма (наприклад, на зброї, виробах з дорогоцінних металів для підтвердження проби).

Переносно: той, хто дає комусь або чомусь різку негативну оцінку, “наклеює ярлик”, публічно ганьбить або осуджує.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |