клейм

[klɛjm] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (в історії) офіційний знак (тавро, печатка), який ставився на виробах, товарах або документах для засвідчення їх якості, походження або сплати податків.

  2. (переносно) відмітка, знак, який розглядається як ганьба, неслава; тавро.

  3. (у спеціальному вжитку) інструмент для нанесення такого знака (тавро), розжарена металева форма з рельєфним зображенням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. клейма, р. клейм, д. клеймам, з. клейма, о. клеймами, м. клеймах, к. клейма

Більше записів